Чотири поради «СПДешникам-єдиноподатникам» після 1 квітня

Фізособам-підприємцям, що платять єдиний податок і виконують функції штатних працівників, пора готуватися до змін. З 1-го квітня 2011 року набуває чинності третій розділ нового Податкового кодексу, а з ним втратить сенс поширена оптимізаційна схема з використанням суб’єктів підприємницької діяльності «єдиноподатників».

Горезвісна схема стане невигідною, а далі, можливо, й незаконною. Наразі, існує чотири шляхи виходу з ситуації, що настане після 1-го квітня.

Велика «дірка» української економіки

Добре відомий спосіб зменшення податкового навантаження, який багато років використовують українські компанії, полягає в наступному. Замість того, щоб оформляти працівників на роботу офіційно, компанії беруть у штат кількох осіб, а з рештою укладають договори як із суб’єктами підприємницької діяльності (СПД). Фізичні особи подаються на єдиний податок.

В результаті, компанія сплачує не 37 % від зарплати працівника у пенсійний і соціальний фонди, а значно менше - 200 гривень єдиного податку плюс 200 гривень внеску у пенсійний фонд.  
Найбільш інтенсивно дана схема використовується в ІТ-сфері, коли компанії наймають таким чином 100-200 програмістів; торгівлі, коли у великих магазинах окремі полиці здаються в оренду підприємцям-фізичним особам; також у сфері транспортно-грузових перевезень, кваліфікованих і некваліфікованих послуг.

За неофіційними підрахунками, озвученими в українських ЗМІ, у даній схемі задіяно від одного до трьох мільйонів фізичних осіб-спрощенців, що в реальності виконують обов’язки штатних працівників.

«Багато індустрій і секторів нашої економіки глибоко і міцно зав’язані на використанні даних схем, - каже Геннадій Войцицький, партнер і керівник практики з оподаткування міжнародної юридичної фірми «Baker & McKenzie». – Це один з факторів, чому значна частина української економіки залишається за межами офіційної статистики, або іншими словами в тіні».

Однак з 1 квітня цього року компанії не зможуть включати витрати на оплату послуг «СПДешників» до своїх валових витрат. Це автоматично збільшить суму доходів компанії, а отже і базу для оподаткування. Розмір податку на прибуток, який повинен буде платити бізнес, суттєво зросте. Більшість компаній з новим податковим тягарем справитись не зможе і буде шукати нові способи організації бізнесу.

«Проте немає ситуацій, з яких не можна було б знайти вихід. Просто кожен вихід має свою ціну», - каже Войцицький з «Baker & McKenzie».

1. Нічого не змінювати в перші місяці

Перший вихід, запропонований Войцицьким, полягає у тому, щоб нічого не змінювати і з 1-го квітня продовжувати працювати за старою схемою. Проте, ця порада найкраще підійде неприбутковій компанії і лише у короткостроковий, перехідний, період. Тому що кожне підприємство зацікавлене рано чи пізно стати прибутковим, а з новою вимогою, яка набуває чинності з початку другого кварталу, підприємство не зможе акумулювати свої збитки, які воно могло б використати проти своїх доходів.

2. Перейти на звичайну систему оподаткування

Згідно, з другим варіантом пропонується перевести фізосіб суб’єктів підприємницької діяльності зі спрощеної системи оподаткування у звичайний режим оподаткування. Оскільки обмеження, яке вступає в силу з 1-го квітня, не поширюється на таких підприємців. У такому випадку, «СПДешники» повинні будуть сплачувати не 200 гривень єдиного податку, а 15-17 % податку на прибуток, в залежності від обороту їхнього бізнесу. При цьому реальна ставка буде меншою, адже ці 15-17 % нараховуватимуться не з доходу («зарплати») суб’єкта, а з його прибутку, тобто різниці між доходом і витратами.

15-17% - це значно більше, ніж 200 гривень єдиного податку, але, в той же час, набагато кращий вихід для компанії, ніж платити 37% у випадку офіційного працевлаштування.

Частина роботодавців, на думку Войцицького, погодиться частково або повністю компенсувати витрати фізособи на сплату податків. Однак, останнє матиме місце лише у випадку з кваліфікованою робочою силою, на яку є підвищений попит на ринку. Решта підприємців скоріш за все нестимуть податковий тягар самостійно, виплачуючи його з власної кишені.

3. Відкрити юридичну особу

Третє рішення передбачає можливість для фізичної особи-спрощення створити підприємство, юридичну особу, і отримати податкові канікули на наступні 5 років. Новий Податковий кодекс передбачає нульову ставку оподаткування для новостворених малих підприємств протягом цього періоду.

4. Стати штатним працівником

І, нарешті, четвертий вихід із ситуації, - це оформити «СПДешників-спрощенців» штатними працівниками в компанії і сплачувати 37% і більше соціальних податків від ставки їхньої зарплати. 
«Найкращий вихід з точки зору податкового планування – це найпростіший, - каже Войцицький, маючи на увазі четвертий варіант. – Найпростіший вихід – це перейти на трудові відносини, де все врегульовано. Однак, запитання в тому, чи відповідає це рішення бізнес-моделі і бізнес-можливостям клієнтів?» - запитує юрист риторично.

Реальність ведення бізнесу в Україні дає негативну відповідь на це питання. І причиною є занадто висока ставка пенсійних і соціальних зборів – 37 %. Якби вона була меншою і зменшувалась зі збільшенням зарплати працівника, як, наприклад, в Росії, компанії були б зацікавлені декларувати високі зарплати, каже юрист. Поки що ситуація протилежна.

Олександр Мінін, старший партнер української компанії KM Partners, що спеціалізується, зокрема, на податковому праві, повністю погоджується.

«Ми бачимо зараз, що компанії не готові переходити на трудові відносини і брати людей в штат, - каже Мінін. – Як завжди це у нас буває, кожен єдиноподатник повинен буде виживати, як зможе. Як наслідок, тіньові розрахунки, зарплати в конвертах збільшаться.»

Подальше «закручування» оптимізаційної схеми

Із 1 квітня проблеми компаній, які використовують суб’єктів підприємницької діяльності в якості найманих штатних працівників, не припиняться.

Окрім обмеження, що витрати на оплату послуг фізосіб-єдиноподатників не можна буде зараховувати до загальних видатків, додаються й інші загрози.

Ірина Акімова, заступник голови Адміністрації Президента, повідомила в кінці січня, що уряд розробляє окремий закон про спрощену систему оподаткування, який, як очікується, обмежить можливість використання єдиного податку.

Окрім цього, новий Податковий кодекс, більшість норм якого вступили в силу з 1 січня цього року, містить положення, що якщо відносини між роботодавцем і фізичною особою будуть визнані трудовими, роботодавець повинен буде сплачувати податки, що відповідають таким відносинам, тобто зловісні 37%.

«Ця норма є розмитою, нечітко прописаною, але вона дає можливість податковим органам трактувати її на свою користь», - каже Іван Юрченко, старший юрист однієї з найдавніших українських юридичних компаній «Василь Кісіль і Партнери».

Паралельно з новим Податковим кодексом було прийнято зміни і до Цивільного кодексу. Одна зі статей, за словами Юрченка, містить визначення розумної ділової мети. Згідно з цим визначенням, якщо транзакція, або в даному випадку угода між роботодавцем і фізичною особою, буде визнана такою, що немає розумної ділової мети, а направлена лише на те, щоб зменшити податкове навантаження, то вона буде визнана недійсною із застосуванням відповідних податкових наслідків.

"Це визначення не є достатньо чітким, - каже Юрченко. - Однак його поява в законодавстві вже є знаком того, що податкові органи будуть діяти більш активно щодо існуючих податкових схем і будуть використовувати для цього новий арсенал інструментів".
 

Автор: Оксана Фарина

ДЖЕРЕЛО: Kyiv Post