Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) затвердив резолюцію в якій рішуче засуджує односторонню агресію проти України за наказом президента Російської Федерації та участь білоруського режиму.

Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) затвердив резолюцію в якій рішуче засуджує односторонню агресію проти України за наказом президента Російської Федерації та участь білоруського режиму.

РЕЗОЛЮЦІЯ
 «Війна в Україні та її економічні, соціальні й екологічні наслідки»
Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК):

1. Рішуче засуджує односторонню агресію проти України за наказом президента Російської Федерації та участь білоруського режиму; наголошує, що вторгнення російських військових сил в Україну порушує чинні міжнародні правила та угоди та загрожує європейській і глобальній безпеці; вторгнення також прямо порушує головну мету ЄС «сприяти миру, його цінностям та благополуччю його народу».

2.    ЄС має надати всебічну підтримку, щоб усі військові злочини та злочини проти людяності були зафіксовані та розглянуті у Міжнародному кримінальному суді.

3. Віддає належне величезній мужності, виявленій народом України, який захищає Україну від російських загарбників; закликає вільний світ підтримати їхню боротьбу за мир і свободу всіма засобами, які є в його розпорядженні.
 

4. Закликає ЄС та його міжнародних партнерів-однодумців залишатися єдиними, продовжувати виявляти повну солідарність у відповідь на цю невиправдану та неспровоковану війну та визначити дипломатичний шлях до припинення військових дій; наголошує на необхідності дипломатичних дій щодо негайного припинення вогню та побудови реального мирного процесу при активній ролі інститутів ЄС. Ці суб’єкти також повинні посилити тиск на російський режим шляхом негайного введення подальших санкцій та використовувати всі інші інструменти для негайного припинення військових дій Росії на території України, відновлення миру, безпеки і стабільності у Східному сусідстві ЄС та підтримки товариств, які розділяють наші цінності.

5. ЄС та міжнародне співтовариство дуже зацікавлені в тому, щоб жодні кордони не були змінені військовим шляхом, і щоб агресор не отримав жодних переваг. Необхідно підтримувати верховенство закону, а не права найсильнішого, та виплатити Україні повне відшкодування збитків.    

6. Підтримує та схвалює основні положення Резолюції Європейського парламенту від 1 березня про агресію Росії проти України, включаючи запропоновані в ній заходи щодо негайної підтримки України та її громадян у їх боротьбі за незалежність та свободу.

7. Вітає дії тих європейських компаній, які вирішили піти з російського ринку, та закликає інші компанії також віддавати перевагу гуманності та солідарності над економічними інтересами.

8. Знову заявляє про свою беззастережну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, інших країн Східного партнерства, а саме Молдови та Грузії, а також усіх держав-членів ЄС у межах їх міжнародно визнаних кордонів.

9. Висловлює глибоку скорботу за всіма жертвами агресії, дітьми, жінками та чоловіками у зв’язку з руйнуванням міст та інфраструктури, незліченними людськими стражданнями та екологічними збитками; шкодує, що мільйони людей були змушені покинути свої будинки та шукати притулок у сусідніх країнах; наполягає, щоб агресори були притягнуті до відповідальності за злочини.

10. Закликає активізувати гуманітарні дії, які сприятимуть підтримці українського народу у наданні доступу до предметів першої необхідності, зокрема до води, продовольства, медикаментів та електроенергії; закликає всі уряди зробити все можливе для забезпечення постачання продовольства та безпеки продуктів харчування шляхом надання продовольства та чистої води у зонах воєнних дій; закликає Росію забезпечити гуманітарний доступ до населення України; попереджає, що багато працівників не отримуватимуть зарплату, а люди не матимуть доступу до своїх заощаджень; у зв’язку з цим закликає вжити адекватних економічних заходів, спрямованих на запобігання економічному колапсу.

11. Вітає активний підхід урядів усіх країн ЄС, насамперед Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини, а також уряди Молдови до збереження своїх кордонів відкритими та надання засобів евакуації, притулку, надзвичайної допомоги, медичної допомоги та притулку людям, які рятуються від війни. в Україні, включаючи як українських, так і неукраїнських громадян; закликає Раду та Комісію забезпечити додаткове фінансування цих країн, оскільки вони є основними пунктами в’їзду українських біженців до ЄС; вони також залишаться основними країнами проживання українських біженців у найближчі місяці.

12. Знову закликає до імміграційної політики, яка гарантує, що жодна країна не нестиме непропорційно важкий тягар і що такий тягар розподілятиметься порівну між державами-членами.

13. Підтримує зобов’язання ЄЕС надати допомогу біженцям з України, як зазначено у повідомленні Комісії «Європейська солідарність з біженцями та тими, хто рятується від війни в Україні», та наголошує, що кошти, доступні через Програму згуртування для біженців у Європі та Допомогу у відновленні для згуртованості та територій Європи повинні бути гнучкими й оперативно доступними; вітає той факт, що ЄС вже задіяв механізм цивільного захисту ЄС та створив логістичні центри у сусідніх країнах для спрямування допомоги в Україну.

14. Вітає сердечну солідарність, виявлену організаціями громадянського суспільства ЄС та сусідніх країн, їх невтомні дії з самого першого дня російської агресії, наголошує на необхідності виділення фінансової підтримки ЄС як урядам, так і організаціям громадянського суспільства, які діють на місцях.

15. Закликає до повної реалізації Директиви про тимчасовий захист (яка була вперше в історії активована Європейською радою 4 березня 2022 року на пропозицію Європейської комісії) на основі солідарності та загальної відповідальності держав-членів ЄС, гарантуючи повний спектр прав, передбачених Директивою, які включають доступ до ринку праці, житла, охорони здоров’я, освіти та соціальної підтримки, для всіх тих, хто має право на цей захист, та адекватне задоволення потреб уразливих груп, особливо дітей, жінок, людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями; закликає приймаючі країни вітати створення та дотримання однакових гуманітарних коридорів для всіх біженців, які рятуються від війни в Україні, незалежно від їхнього громадянства.

16. Усвідомлює труднощі, з якими можуть зіткнутися приймаючі країни при оперативній інтеграції біженців на своїх ринках праці; наголошує, що економіка країн ЄС здатна прийняти приплив людей з України за умови належного управління процесом переселення; закликає до того, щоб механізми інтеграції враховували гендерні та вікові особливості; закликає Європейське управління праці здійснювати моніторинг відповідно до свого мандату інтеграції біженців на ринку праці та надавати регулярні звіти про це; нагадує з цією метою про потенціал соціальної економіки та економіки солідарності в рамках послуг соціального забезпечення для збереження та збільшення кількості робочих місць навіть під час кризи та закликає держави-члени знайти рішення для кращої інтеграції українських біженців на своєму ринку праці. Наголошує, що ситуація українських громадян, які отримали тимчасовий захист у Європейському Союзі або мають право просити про такий статус, продовжуватиме відстежуватися та братиметься до уваги Європейським міграційним форумом.

17. Вимагає посилення підтримки українського громадянського суспільства як в Україні, так і за її межами; вважає, що ЄС має розглянути можливість залучення українського громадянського суспільства до всіх обговорень, пов’язаних із Україною; українське громадянське суспільство безпосередньо братиме участь у пом’якшенні наслідків війни та відновленні соціально-економічної структури країни; у цьому контексті ЄЕСК закликає до консолідації та посилення існуючих схем фінансування, призначених для підтримки громадянського суспільства в Україні.

18. Дотримуючись нещодавніх заяв Голови Комісії, закликає інститути ЄС та всі держави-члени повністю співпрацювати з Україною та відкрити для України всі відповідні фонди та програми ЄС.

19. Закликає інститути ЄС якнайшвидше розпочати конкретний діалог з Україною щодо процесу прийняття країни до Європейського Союзу відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз та на основі заслуг, надати негайну фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної підтримки України, закликає розпочати такий ж діалог з іншими країнами, які зв’язали себе з ЄС, такими як Грузія та Молдова, щоб гарантувати стабільність та рівне ставлення до цих країн. Це має статися без шкоди для поточного процесу приєднання країн Західних Балкан; а також закликає продовжувати роботу з інтеграції України в єдиний ринок ЄС відповідно до Угоди про асоціацію.

20. Висловлює глибоке занепокоєння щодо масового використання російським урядом пропаганди та дезінформації для виправдання та маскування своєї агресії проти України; у зв’язку з цим наголошує на необхідності підвищення стійкості ЄС до кібератак та розробки глобальної стратегії протидії дезінформації; ЄС має взяти на себе глобальне лідерство щодо цього.

21. Наголошує на необхідності підтримки незалежного російського громадянського суспільства та журналістів і збереження відкритих каналів зв’язку з ними; рішуче засуджує хвилю репресій у Росії, а також арешти мирних демонстрантів, затикання рота ЗМІ та закриття каналів зв’язку з громадянським суспільством.

22. Закликає до спільних акцій солідарності з бойкоту товарів та послуг із Росії; наголошує на необхідності припинення співпраці з російськими компаніями та організаціями, які підтримують політику Путіна; засуджує обхід колективних акцій з бойкоту у спробі отримати будь-які переваги.

23. Визнає, що війна та всі пов’язані з нею заходи, а саме санкції, матимуть соціально-економічні наслідки для держав-членів та сусідніх країн, які ЄС має бути готовим прийняти на себе; показує, що криза показує необхідність зміцнення внутрішнього ринку та його функціонування; наголошує на важливості компенсації збитків, завданих європейськими підприємствами, постраждалими від санкцій, і наголошує на необхідності проведення ретельного аналізу впливу санкцій, щоб бути готовим до пом’якшення їхніх економічних та соціальних наслідків.

24. Наголошує, що кілька галузей промисловості будуть серйозно порушені; вказує, що крім енергетики, Росія та Україна мають значну вагу в імпорті ЄС металів, таких як нікель, мідь та залізо, та найважливіших сировинних матеріалів, таких як неон, паладій, титан та платина, які мають вирішальне значення для кількох стратегічних галузей промисловості, включаючи оборону та виробництво мікрочіпів.

25. Наголошує на необхідності прискорення розвитку стратегічної та технологічної автономії Європи та закликає лідерів ЄС підтвердити свою єдність та рішучість зробити Європейський Союз більш незалежною та суверенною державою шляхом підвищення нашої обороноздатності та обмеження нашої залежності в галузі енергетики, найважливішої сировини та продовольства.

26. Наголошує на важливості зменшення енергетичної залежності ЄС від третіх сторін, зокрема від Росії; закликає до розробки життєздатного плану диверсифікації джерел енергії в енергетичному балансі держав-членів та вітає пропозиції, внесені до Версальської декларації; визнає, що безпека та стійкість енергопостачання можуть бути повністю досягнуті у довгостроковій перспективі лише шляхом розширення використання низьковуглецевих або безвуглецевих джерел енергії, з більш широким використанням місцевих та відновлюваних джерел енергії; виступає за прискорення інвестицій у дослідження для розробки нових чистих технологій з метою забезпечення життєздатного та сталого майбутнього енергетичної системи ЄС.

27. Наголошує на необхідності диференціації фіскальних стратегій держав-членів з метою збереження стійкості боргу, насамперед у державах-членах з високим рівнем державного боргу. Держави-члени з низьким та середнім рівнем боргу повинні пріоритетно розширювати державні інвестиції; наголошує на важливості пріоритетного розширення державних інвестицій для підвищення стійкості економіки ЄС.

28. Висловлює занепокоєння у зв’язку з надзвичайним становищем значної частини транспортного сектору та закликає Комісію приділити належну увагу кризі транспортного сектору, викликаній надзвичайно високими цінами на паливо та електроенергію, при розробці Тимчасової кризової рамкової програми, згаданої у повідомленні «Зміцнення енергетичного потенціалу ЄС: спільні європейські дії з забезпечення доступної, безпечної та сталої енергетики», і закликає виявляти обережність при пом’якшенні процедур регулювання, щоб не послабити соціальні та екологічні стандарти.
29. Наголошує, що конфлікт неминуче спричинить серйозні наслідки для агропродовольчого сектору ЄС, який потребуватиме додаткової підтримки; з цією метою наголошує, що ЄС має посилити свої зобов’язання щодо створення стійких продовольчих систем, гарантуючи доступність якісних продуктів харчування для кожного; зокрема, ЄС має підвищити свою продовольчу безпеку шляхом зменшення залежності від основних імпортних сільськогосподарських продуктів та засобів виробництва; крім того, споживачі в усіх державах-членах ЄС зіштовхнуться зі значним зростанням цін на продукти харчування та енергію, що може підвищити рівень бідності в ЄС.

30. Наголошує, що Україна та Росія є значними експортерами низки сільськогосподарських продуктів, таких як зерно та олійні культури; зазначає, що порушення експорту з цих країн уже призвело до величезного глобального зростання цін на сільськогосподарські товари, і що наслідки цього особливо відчуваються в найбідніших країнах світу, і найбідніші люди постраждають найбільше.

31. Наголошує, що наслідки війни не повинні шкодити діям із захисту клімату та стійкості, як це передбачено Порядком денним сталого розвитку ООН на період до 2030 року, який є, насамперед, порядком денним миру, безпеки та скорочення бідності; наголошує на необхідності просування до реалізації Порядку денного ООН на період до 2030 року та справедливого переходу через Європейський зелений курс, наголошуючи, що виняткові відступи можуть бути надані лише на обмежений час.

32. Вважає, що екологічні наслідки конфлікту, спричинені бомбардуванням, витоком нафти/газу, інцидентами на хімічних заводах або атомних станціях, викликають серйозне занепокоєння як у населення України, так і у населення ЄС; наголошує, що ЄС має допомогти захистити та відновити екологічні збитки, завдані війною, і покарати винуватців екологічних злочинів, оскільки вони неминуче матимуть довгострокові наслідки.

33. Наголошує на необхідності підтримки солідарності та подальшого розвитку спільних європейських заходів реагування, щоб розділити тягар економічних наслідків, і пропонує розробити гнучкий європейський інструмент; зазначає, що у випадку найбільш постраждалих країн може знадобитися доопрацювання та перегляд національних планів відновлення та стійкості, насамперед на тлі ризику стагфляції; визнає, що всі держави-члени ЄС та їхні громадяни будуть безпосередньо зачеплені вторгненням в Україну і що людські втрати та наслідки для українців будуть незліченними, а отже необхідна солідарність усередині ЄС та довгострокова солідарність ЄС з Україною.

34. Вітає висловлене у Версальській декларації зобов’язання розширити використання інструменту Європейського фонду миру; наголошує, що ЄС має рухатися у напрямі посилення політичної інтеграції, яка могла б підтримати спільну зовнішню політику, і закликає держави-члени негайно розпочати роботу зі впровадження справді загальної та ефективної системи оборони, яка значно зміцнить здатність Європи захистити себе.

35. Визнає, що зайняття атомних електростанцій викликає занепокоєння з приводу ядерної безпеки для місцевого населення та Європи в цілому, і закликає до повної співпраці з усіма залученими сторонами та з Міжнародним агентством з атомної енергії для моніторингу ситуації та запобігання будь-якому можливому витоку радіоактивності.

34. Наголошує на необхідності того, щоб політичні лідери були зрозумілі у своєму спілкуванні з громадянами ЄС та пояснювали ціну війни; підкреслює, що мир має свою ціну, і ми всі маємо платити цю ціну, яка має бути розділена між державами-членами.

36. Закликає ЄС та його держави-члени підготувати адекватний план допомоги та відновлення України для підтримки української економіки та відновлення зруйнованої інфраструктури; наголошує, що Російська Федерація має нести відповідальність за руйнування української інфраструктури, включаючи цивільні та житлові будівлі, а також значні економічні втрати, і має компенсувати збитки, завдані її агресивними діями.

37. Зобов’язується уважно стежити за ситуацією, заохочуючи обмін інформацією про підтримку європейських організацій громадянського суспільства на місцях, заохочуючи справжній діалог з українськими організаціями громадянського суспільства, включаючи організації роботодавців та профспілки, через їх механізми постійного діалогу; зобов’язується стежити за ситуацією з біженцями на місцях, а також у сусідніх країнах, надаючи повну підтримку українському народові.

Брюссель, 24 березня 2022 року

Кріста Швенг,
Голова Європейського економічного і соціального комітету

З повним текстом резолюціїї англійською мовою можна ознайомитись на сайті ЄЕСК: https://www.eesc.europa.eu/en/our-work/publications-other-work/publications/eesc-resolution-war-ukraine-and-its-economic-social-and-environmental-impact