Проект ЗУ « Про єдиний соціальний внесок» (цей закон прийнятий ВРУ – ЗУ « Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» , але набрання чинності відбудеться 01.01.2011 року)

Згідно з цим Законом з 1 січня 2011 р. єдиний соціальний внесок замінить усі нинішні обов’язкові соціальні внески: на пенсійне страхування, на страхування від безробіття, на страхування тимчасової втрати працездатності і на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.


Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з ЗУ « Про єдиний соціальний внесок» під єдиним соціальним внеском слід розуміти консолідований страховий внесок, що здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей у випадках, передбачених законодавством, на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Виключно цим Законом визначаються:

  • принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску;
  • порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
  • розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу  за  видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • орган, що  здійснює  збір та веде облік єдиного внеску,  його повноваження та відповідальність;
  • склад, порядок  ведення  та  використання  даних   Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • порядок здійснення  державного  нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Розмір  єдиного  внеску  для  кожної  категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового  державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування  заходів,  спрямованих на профілактику страхових  випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових   виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття  адміністративних  витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

  • Для роботодавців розмір єдиного страхового внеску становить від 36,76% до 49,7% в залежності від класу професійного ризику виробництва;
  • у розмірі 34,7 відсотка  винагороди за цивільно-правовими договорами;
  • для платників, які працюють на посадах,  робота на яких зараховується  до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до діючого законодавства України – 6,1 %;
  • для фізичних осіб – підприємців та для осіб , які забезпечують себе роботою самостійно – 34,7 %

і так далі (повний перелік закріплено у ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).


Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках ), зокрема: на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – від 47,5624% до 95,6772%; на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – від 3,2673% до 23,0769%; на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою стратою працездатності та витратами, зумовленими похованням – від 3,0461% до 27,7778%; на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності – від 0,551% до 27,3642% в залежності від категорії платника (п. 15-28 ст. 8 ЗУ « Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Згідно із ст. 10 даного закону фізичні особи - підприємці, в тому числі ті,  які обрали спрощену систему оподаткування,  та  члени  сімей  цих  осіб,  які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною,  юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною   діяльністю,  або  особи,  які  провадять  релігійну (місіонерську) діяльність,  іншу подібну діяльність  та  отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності,  за умови,  що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями мають право ДОБРОВІЛЬНО сплачувати єдиний соціальний внесок , який в свою чергу НЕ входить до системи оподаткування (ч. 2 ст. 8). У разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки  сплачується  за  рахунок  коштів  та іншого майна платника . Ст. 26 даного закону передбачена відповідальність за його порушення.